Пане Лавринович, як ви обрали свою професію? Чим керувалися, коли обираючи фах юриста?  

Власне я навіть не можу сказати, що професію я обирав серед множини інших. Я з нею жив весь свій свідомий вік. За шкільних часів мені пощастило з вчителем, який вчив, надихав і спрямовував в правовий напрямок. Під його керівництвом я мав не одну перемогу і в шкільних олімпіадах з права. 

Окрім цього, я завжди знав про студентську мрію батька навчатись в Інституті міжнародних відносин, і цю мрію за нього втілив я. В результаті кількох років навчання і практики, вибір між дипломатією і юриспруденцію остаточно впав на останню. 

Перші гроші за свою роботу юриста я почав заробляти ще на першому курсі інституту, а вже на четвертому курсі мав постійну роботу і підзаробітки. І отримував величезне задоволення від того, чим я займався на практиці, здобуваючи ще й ті знання і досвід, яких не дають за студентською лавою. Більш того, зміг заробляти ті гроші, які давали відчуття фінансової свободи. Мабуть, саме в цей час і прийшло розуміння того, що робити бізнес на праві я можу і вмію.  

Ідея створити юридичну фірму належала особисто вам?  

Так, ідея належала мені. Однак пройшло дуже немало часу від ідеї до реалізації. Успішний бізнес повинен базуватись на досвіді і практиці. Хочеш керувати бізнесом, тоді мусиш попрацювати на успішного керівника і перейняти всі його позитивні ділові навички. Саме цим багаторічним шляхом я і вирушив. За 9 років юридичної роботи до створення власної фірми я встиг попрацювати юристом в кількох компаніях, газеті, українських юридичних фірмах і в міжнародному консалтингу. Весь цей час я знав, що моєю метою є створення нової юридичної фірми і намагався відчути для цього правильний час.   

Ваша юридична фірма за порівняно короткий час досягла чималих висот: серед ваших клієнтів – і транснаціональні корпорації, і потужні фінансово-промислові групи України… Що, на вашу думку, було першим кроком до успіху?  

Першим кроком до успіху у розпочинанні будь-якого бізнесу є виваженість.  Я не розпочинав на порожньому місці. За часи роботи в міжнародних та українських юридичних фірмах я заробив найцінніше – репутацію і повагу клієнтів. Що до офіційного відкриття офісу «Лавринович і Партнери» зі мною вже працювали клієнти, які звикли то якісного обслуговування конкретно взятим юристом. Більш того, клієнтів до мене рекомендували навіть мої попередні роботодавці!  

Плюс, я обрав правильний час – 2004 рік, коли економіка України зростала, обсяг іноземних інвестицій ріс, як на дріжджах, а ринок юридичних послуг лишався незаповненим. На той час, зрештою, як і зараз, була відсутня конкуренція серед юридичних фірм, які надають кваліфіковані послуги за міжнародними стандартами.  

Підбір команди професіоналів і робота за міжнародними стандартами тоді, як і сьогодні, є дуже затребуваними. До речі, якраз в цей період мені вдалось сформувати невелику команду колег-ентузіастів, які і розпочали зі мною.  

Ділові партнери Максима Лавриновича – хто вони?  

Узагальнюючи, не помилюсь, якщо скажу, що нашими діловими партнерами фірми є всі ті люди і компанії з якими ми працюємо, клієнти, яких обслуговуємо. 

Однак, найближчими для мене є партнери нашої фірми. Юридичний бізнес не може розвиватись, якщо не мати в ньому партнерів. На сьогодні нас четверо – окрім мене, це ті професіонали, які несуть на собі відповідальність за клієнтів та визначені напрямки роботи. Ірина Марушко стояла у витоків створення «Лавринович і Партнери» і приєдналась одразу, по завершенню практики в юридичній фірмі у Лондоні. Станіслав Скрипник і Костянтин Пільков досягли статусу партнера розпочавши з посади юристів. 

Тобто, окрім користі для клієнтів і бізнесу, кожен наш юрист знає, що досягаючи результатів, він може розраховувати на партнерство, а отже, і на свою частку бізнесу.  

Керувати однією з провідних юридичних фірм – серйозна відповідальність і нелегка справа. Якими принципами ви керуєтеся у своїй роботі? Що має для вас першочергове значення?  

Для того, щоб юридична фірма розвивалась і працювала, як злагоджений механізм, необхідно створити чітку структуру і політики/правила фірми. 

Для мене ця задача була доволі простою, адже досвід роботи в різних компаніях дозволяв мені обрати кращу модель. Тож, в «Лавринович і Партнери» багато чого запозичено зі славетного Arthur Andersen, компанії, в який я мав честь працювати до останніх днів її реорганізації. Ми використовуємо схожу структуру, зразки документів, корпоративні правила та інше, однак, адаптуючи все це для локального ринку. Таким чином нам вдалось створити українську юридичну фірму, що працює за міжнародними стандартами. Хоча, після відкриття нашого офісу в Чикаго, «Лавринович і Партнери» ми можемо називати себе міжнародною юридичною фірмою. 

Основні ж принципи, які мають першочергове значення – це зберегти і примножити репутацію та надати клієнту відчуття ексклюзивності послуг, які він отримує з нами. Для цього в юридичному бізнесі потрібно швидко і кваліфіковано реагувати на запит клієнта, коли б він не надійшов. 

Що у своїх колегах та підлеглих має для вас більше значення – професійні якості, знання та амбітність чи поєднання професіоналізму і людяності? 

В цьому списку всі риси важливі, окрім людяності, яка іноді повинна відходити на другий план у жорстких війнах за відстоювання інтересу клієнта. 

Насправді ж, при прийомі на роботу юриста, ми особливо цінуємо його професійний досвід та заповзятість до роботи. Кожен, хто хоче досягати успіху з нами, повинен усвідомлювати першочерговість інтересів клієнта і цілком віддаватись справі. Я не вимагаю від юристів працювати по 16 годин на добу, як зазвичай це роблю я, але знаю, що кожен з них завжди готовий до повної самовіддачі.  

Є два умовні типи людей: ті, хто намагаються жити за чітким планом, та ті, хто діє за обставинами. До якого типу ви б віднесли себе?  

Для юриста, а тим більше для партнера юридичної фірми, життя за планом неможливе апріорі, адже з кожним новим телефонним дзвінком клієнта або відповідною зустріччю плани стрімко змінюються.  

Яким був для вас ювілейний, 2009 рік? Підводячи підсумки власної п’ятирічки, що розцінюєте як найбільше досягнення?  

Як раз наш п’ятий рік роботи в 2009 році і був найбільш показовим. Можна і варто перераховувати багато досягнень попередніх років – це і щорічне потроєння прибутків та клієнтської бази, невпинний зріст фірми та відкриття нових офісів в Одесі та Чикаго, тим не менш, знаковим є саме цей рік нашої роботи.

В 2009 юридичні фірми переживали кризу не менше за своїх клієнтів, скорочували практики, штат працівників та ін. Для нас 2009 став роком чергового зростання і стабільності. Завдяки швидкому реагуванню на потреби ринку ми запропонували нові послуги, не втратили і примножили кількість клієнтів.  

Які цілі ставите перед собою на найближчі п’ять років?  

Помножити, мінімум на п’ять, наш сьогоднішній успіх. 

Про що мріє людина, яка вже сьогодні посідає визначне місце у юридичній сфері України?

 Мрію про правову державу, в якій би панувала сила закону, а не закон сили.